Намісна ікона "Богородиця Одигітрія" з пределою
- Інвентарний номер:
- Ж-1677
- Автор:
- Іван Руткович (?)
- Дата створення:
- 1685
- Місце створення:
- Україна, Галичина
- Провенанс:
- с. Стара Скварява, Львівська обл.
- Техніка:
- темпера
- Матеріал:
- дерево
- Тип предмета:
- Ікона
- Тематика:
- Українське мистецтво, Православ'я в Україні, Християнство
Ікона є частиною іконостасу, що експонується у музеї "Староскварявський іконостас XVI - XVIII ст.
Дуже характерною особливістю українських іконостасів є вміщення в намісному ряді іконостаса ікони Богородиці в іконографічному типі Одигітрії (дитя Ісус сидить на лівій руці Марії, а правою вона вказує на нього). До кінця XVI століття, як правило, Богородицю Одигітрію зображали в оточенні пророків (рідко апостолів), така композиція називається «Богородиця Одигітрія з похвалою».
Від початку XVII ст. в українських іконостасах під намісними іконами з’являються пределли, спершу орнаментальні, а від середини століття й фігуративні, із зображеннями сцен зі Святого Письма, або житія святих. Пределли не сформувалися в самостійний горизонтальний ряд іконостаса, як інші ікони, а радше служили доповненнями до намісного ряду. Сюжети які там малювались, символічно або наративно продовжували зображене на намісній іконі. Саме таку ситуацію маємо і в іконостасі зі Старої Скваряви.
Під іконою Богородиці Одигітрії зображено Мойсея біля охопленого вогнем куща. У книзі Вихід в Старому Завіті, є історія об’явлення Бога Мойсеєві у вигляді палаючого куща ‒ Неопалимої Купини. Під час того видіння Мойсей почув голос Бога, що сказав йому, щоб він зняв сандалі з ніг, бо це місце священне, тоді ж Бог оголосив Мойсеєві його місію ‒ вивести свій народ з Єгипту. В Християнстві символ незгораючого куща перейшов на Богородицю, котра виношуючи в своєму лоні Ісуса не опалилася вогнем його божества. Звідти в богослужбових текстах, поезії та на іконах Марію порівнюють та представляють як Неопалиму Купину.
Саме іконографія сюжету є західного походження. З XVI століття у великих європейських друкарських осередках, особливо в німецьких землях, Італії та найбільше в Нідерландах, великими накладами друкувалися ілюстровані Біблії та збірки гравюр на теми Святого Письма. Вони поширювалися через місіонерів і торгівців по всьому світі, часто використовувались місцевими художниками за взірці. В Україні художники також багато черпали з цих збірок, зокрема Іван Руткович та художники його кола активно використовували гравюри, що вийшли з-під пресів нідерландських друкарів.
На іконі є напис з цитатою з книги Вихід, що пояснює композицію. Дата та фундаційний текст відсутні, проте «20 серпня 1685 року» вказано на сусідній пределлі з зображенням передачі ключів св. Петрові. Ікони без сумніву належать одному майстрові і виконані, все ймовірно, одночасно, тому їх можна датувати тим самим часом.
