Дияконські двері зі Св. Архистратигом Михаїлом
- Інвентарний номер:
- Ж-1681
- Автор:
- Іван Руткович (?)
- Дата створення:
- 1677
- Місце створення:
- Україна, Галичина
- Провенанс:
- с. Стара Скварява, Львівська обл.
- Техніка:
- темпера
- Матеріал:
- дерево
- Тип предмета:
- Ікона
- Тематика:
- Українське мистецтво, Православ'я в Україні, Християнство
Поява дияконських дверей в іконостасі зумовлена літургійною традицією. Основними в передвівтарних перегородках є Царські врата, що знаходяться у центрі іконостаса, крізь них зі святилища до вірних виходить священник у часі богослужіння. Натомість дияконські двері служать як для священника під час процесії великого входу на літургії, так і для використання прислугою та дияконами, звідси й походить їхня назва. Властиво обов’язковими є так звані північні дияконські двері (розташовані ліворуч від Царських врат). Найдавніші передвівтарні перегородки містили саме одні дияконські двері (у іконостасі зі Старої Скваряви ця архаїчна традиція збереглась). Другі дияконські двері в іконостасі з’явилися пізніше, оскільки вони не мають визначеної функції в богослужіннях, то їхня поява радше виправдана бажанням надати симетрії намісному рядові іконостаса (розташовувались з протилежного від північних дияконських дверей краю іконостаса ‒ південного).
Важко сказати який вигляд мали найдавніші дияконські двері. Ймовірно це були просто отвори в перегородці, котрі завішувались тканинами, гаптованими або розписаними. Найдавніші збережені дияконські двері збереглися лише у пам’ятках початку XVII ст., вони мали вигляд суцільної дошки з зображенням постаті святого чи архангела. Також на користь гіпотези, що фігуративні зображення на дияконських дверях це пізня традиція, говорить не уніфікованість іконографії зображень на дверях. Тобто тут зображали святих дияконів (найчастіше Стефана та Лаврентія), старозавітніх первосвященників ‒ Аарона та Мельхіседека, архангелів Михаїла та Гавриїла.
На дияконських вратах зі Старої Скваряви зображено архангела Михаїла у повний ріст. Архангел стоїть на хмарині, застиглий в русі спрямованому до центру іконостаса. Торс архангела у півоберті, погляд скеровано на глядача. У його правиці меч, ліва рука тримає великий овальний щит. Архистратига зображено в обладунках характерних для епохи бароко, груди накриває кіраса з зображеним хрестом, на ногах високі чоботи, синього кольору штани, туніка ‒ рожева, такого ж кольору шарф, що перекинений через ліве плече і розвівається вигадливими складками. Ангела зображено з непокритою головою, без шолому, довкола голови ‒ німб. За плечима проглядаються складені крила. Тло ікони сріблене, тоноване під золото, позем червоно-коричневий. На поземі фундаційний текст, з якого довідуємось, що ікону виконано у 1677 році, на замовлення Григорія Грипуся з дружиною, на жаль художник свого підпису не залишив.
