Ікона "Зцілення Сліпонародженого"
- Інвентарний номер:
- Ж-1691
- Автор:
- невідомий
- Дата створення:
- початок ХІХ століття
- Місце створення:
- Україна, Галичина
- Провенанс:
- с. Стара Скварява, Львівська обл.
- Техніка:
- живопис
- Матеріал:
- дерево
- Тип предмета:
- Ікона
- Тематика:
- Українське мистецтво, Християнство
Ікона є частиною іконостасу, що експонується у музеї "Староскварявський іконостас XVI - XVIII ст."
Ікона представляє одне з чудес Ісуса Христа. Євангеліє оповідає про сліпого від народження чоловіка, що стояв поруч біля Єрусалимського храму. У євреїв вроджені каліцтва вважалися покаранням за гріхи батьків, і на це звернули Ісусові увагу Його учні. Натомість Ісус підійшов до Сліпця, сплюнув на землю, змішав слину з грязюкою і помастив нею очі чоловіка, та наказав тому піти вмитися до Силоамської купелі, після чого той прозрів.
Саме момент, коли Ісус торкається очей Сліпця передано на іконі. У центрі композиції зображений Сліпонароджений у світлій одежі, він стоїть навколішки перед Христом, праворуч - Ісус помазує йому очі грязюкою. Позаду Христа постать одного з апостолів.
Ця ікона належить до ряду Неділь П'ятидесятниці.
Цей ряд поширився в українських іконостасах у середині XVII ст. Характерно, що він виник і розповсюдився, за незначними винятками в середовищі львівських та жовківських художників.
в другій половині XVII - на початку XVIIІ ст. ряд Неділь П'ятидесятниці часто зустрічається в ансамблях авторства художників жовківського середовища, зокрема Івана Рутковича та майстрів його кола.
До ряду входили ікони, що відповідали шести неділям поміж Пасхою (Воскресінням Господнім) та Зісланням Святого Духа.
Ряд неділь Пятидесятниці в Староскварявському іконостасі є одним з останніх прикладів його застосування в українському мистецтві, і вже навіть від другої половини XVIIІ ст. цей цикл рідко коли застосовувався.
Малярство циклу в Староскварявському іконостасі належить авторству невідомого художника, з доволі скромними мистецькими здібностями. Але його цінність полягає якраз в самому факті появи цього циклу в іконостасі на початку ХІХ ст. Це може свідчити про тривалу традицію його застосування в жовківському мистецькому середовищі, навіть у період занепаду, що припав на цей час.
