Ікона "Жони Мироносиці"
- Інвентарний номер:
- Ж-1687
- Автор:
- невідомий
- Дата створення:
- початок ХІХ століття
- Місце створення:
- Україна, Галичина
- Провенанс:
- с. Стара Скварява, Львівська обл.
- Техніка:
- живопис
- Матеріал:
- дерево
- Тип предмета:
- Ікона
- Тематика:
- Українське мистецтво, Християнство
Ікона є частиною іконостасу, що експонується у музеї "Староскварявський іконостас XVI - XVIII ст."
Сцена зображена на іконі оповідає про перше свідчення Воскресіння Ісуса Христа. На наступний день після Пасхи до гробу Ісуса прийшли його вірні послідовниці - жінки, щоб згідно правил намастити мертве тіло миром (пахощами). Ці жінки були поруч з ним в його останніх мандрівках, і залишались вірними вчителеві, навіть коли апостоли злякалися. Серед цих жінок Євангелисти згадують Марію Магдалину, Марію Яковову, Іванну, Саломію, та інших.
На іконі праворуч зображено порожній гріб, з відкиненою кришкою, на якому зображено ангела у білих одежах. Ангел промовляє до жінок новину про воскресіння Ісуса, у правій частині ікони власне бачимо групу з трьох жон. Перша з них тримає посудину з пахощами.
Ця ікона належить до ряду Неділь П'ятидесятниці.
Цей ряд поширився в українських іконостасах у середині XVII ст. Характерно, що він виник і розповсюдився, за незначними винятками в середовищі львівських та жовківських художників.
в другій половині XVII - на початку XVIIІ ст. ряд Неділь П'ятидесятниці часто зустрічається в ансамблях авторства художників жовківського середовища, зокрема Івана Рутковича та майстрів його кола.
До ряду входили ікони, що відповідали шести неділям поміж Пасхою (Воскресінням Господнім) та Зісланням Святого Духа.
Ряд неділь Пятидесятниці в Староскварявському іконостасі є одним з останніх прикладів його застосування в українському мистецтві, і вже навіть від другої половини XVIIІ ст. цей цикл рідко коли застосовувався.
Малярство циклу в Староскварявському іконостасі належить авторству невідомого художника, з доволі скромними мистецькими здібностями. Але його цінність полягає якраз в самому факті появи цього циклу в іконостасі на початку ХІХ ст. Це може свідчити про тривалу традицію його застосування в жовківському мистецькому середовищі, навіть у період занепаду, що припав на цей час.
