Чарка кідушна
- Інвентарний номер:
- Мт-1110/6
- Автор:
- Майстер "CW"
- Дата створення:
- близько 1900 р.
- Місце створення:
- Центральна Європа
- Провенанс:
- Шевченківський РВ УМВС у м. Львові
- Техніка:
- тиснення, гравірування
- Розмір:
- 7.6 см
- Матеріал:
- срібло
- Тип предмета:
- Посудина
- Тематика:
- Юдаїзм
Кідушний бокал (стопка, чарка, стакан) – дуже загальна назва для цілої групи предметів, які об’єднує, як випливає з назви, те, що над ними читається благословення-кідуш. Це предмети для ритуального вживання алкоголю під час єврейських свят і церемоній. Найбільш розповсюджені з них, ті, з яких чотири рази випивали вино на свято Песах (5-у чарку залишали невипитою в пам’ять про зруйнований Храм в Єрусалимі). Чарки на Песах часто прикрашалися відповідними написами, або зображеннями, що мали асоціюватися з Песахом. Регламентувався і розмір чарки на Песах, він мав дорівнювати він мав дорівнювати об'єму, який називався в єврейській традиції ревііт. Ревііт в до ХХ століття - 86,4 мілілітра, зараз популярніше визначення у 150 мл. Такий об’єм дозволяв також використовувати ту саму чарку для вина на Шабат та при обряді Біркат га-Мазон (благословення над їжею), навіть якщо посуд мав ознак прив’язки (в декорі) саме до Песаху. Ще одним видом келишків були маленькі чарочки«косіс» об’ємом як маслина, «ке зайд» (близько 27 мілілітрів). З них пили кошерне бренді, або, частіше, пейсахівку, домашній самогон на родзинках, і кідушними вони, строго кажучи, не є (бо благословення над ними не читалося), хоча використовували їх на свята і декорували так, як великі чарки на Песах, а часом і підписували «Песах». Артефакт знайдено у скарбі у Львові на вул. Хімічній 1985 року, тоді ж передано до музею.
