Царські врата та їх портали

Врата є частиною іконостасу, що експонується у музеї "Староскварявський іконостас XVI - XVIII ст." Іконостас зі Старої Скваряви створювався різними майстрами впродовж декількох сторіч. Також і частини намісного ряду походять з різного часу, хоча більшість його ікон з більшою чи меншою ймовірністю можна віднести до спадщини Івана Рутковича та майстрів його кола, а також датувати в межах 1677‒1687 років. Виділяються однак Царські врата та їхні одвірки. Над самим порталом Царських врат є традиційний напис, що часто розміщується у цьому місці: «Се врата Господні і праведні ними увійдуть» (так можна сучасною мовою передати зміст напису), і далі дата ‒ 1645 рік. І фактично цій даті відповідає стилістика зображених на одвірках постатей. Самі ж врата і живопис на них стилістично відрізняються від одвірків, і є дещо пізнішого часу виконання. Верхню різьблену частину самих врат можна датувати приблизно 1660-ми ‒ 1670-ми роками, а нижню, на якій ледь проглядається рисунок лежачої постаті Єссея (батька царя Давида) ‒ кінцем XVII століття. Тобто навіть у випадку самих Царських врат та порталу маємо справу з різночасовими елементами зібраними і доштукованими один до одного. Традиційно на царських вратах українських іконостасів зображались чотири євангелисти, та сцена Благовіщення. Саме такі зображення містяться в різьблених картушах врат Староскварявського іконостаса. Іноді на вратах зображали Івана Златоустого та Василія Великого ‒ творців Божественної Літургії, але таких прикладів в українському мистецтві знаємо лише декілька. Проте коли з початком XVII століття відбулися зміни у архітектоніці українських іконостасів ‒ з’явились різьблені обрамлення ікон, врата вміщались у глибокі, оздоблені золоченими профілями та карнизами портали. Тоді на внутрішньому боці цих порталів почали зображати постаті святих чи ангелів, найчастіше тут малювали святих Івана Златоустого та Василія Великого. У Староскварявському іконостасі, крім цих святих, зображено ще святого Григорія Богослова та святого первомученика і диякона Стефана. В арці порталу в хмарі зображено благословляючого обіруч Спаса Емануїла (так називається в іконографії зображення Ісуса Христа в дитячому віці). По обидва боки від нього серафими та архангели Михаїл та Гавриїл (цікаво, що останнього також зобразили з мечем). Також від кінця XVI століття, а особливо з початку XVII століття все більшу роль в оздобленні царських врат відігравала різьба. Мальовані ікони євангелистів та Благовіщення вміщувались у декоративні картуші обрамлені різьбою. Спершу така різьба була пласкою, ажурною, а згодом набувала все пишніших форм та об’єму. Сама орнаментика різьблення відповідала естетиці панівного у певний час європейського стилю: Ренесансу, маньєризму, бароко, рококо і т. д. У Царських вратах Староскварявського іконостаса різьба відповідає маньєристичним взірцям, а головним мотивом орнаментики є переплетена виноградна лоза з гронами та листям винограду.