Біноклевидна посудина
- Інвентарний номер:
- Ар-141
- Дата створення:
- IV - III тисячоліття до н.е.
- Місце створення:
- Україна, Київська обл.
- Провенанс:
- Львівський історичний музей
- Техніка:
- ліплення
- Розмір:
- 18.5 x 22 см
- Матеріал:
- глина
- Тип предмета:
- Посудина
- Тематика:
- Трипільська культура
Збережено лиш половину «бінокля», має форму вісімки. В середній частині виступає з’єднуюча перетинка, на якій з однієї сторони витиснені концентричні кола, а з другої сторони хрест – символ сонця. У верхній частині зберігся виступ від з’єднуючого мостика. На фрагменті зображено чотири групи витиснутих ліній, які навкруг посудини утворюють концентричні кола. Символи зображені на таких посудинах можемо трактувати як магічні формули, проте і декоративно-естетичний концепт повністю виключати не варто. Дослідники трактують призначення біноклевидних посудин через ідею подвоєння, перш за все врожаю. Археолог Вікентій Хвойка відкрив перше трипільське поселення на території сучасної України у 1893—1894 роках на вулиці Кирилівській, 55, у Києві, проте назву культура отримала за село Трипілля Київської області. Ареал поширення в Східній Європі від Дніпра до Карпат, від Полісся до Чорного моря і Балканського півострова. Поселення трипільців займали чималу територію, ці поселення називають протомістами. Однією з характерних рис цієї культури було спалення своїх жител, причиною цього моголо бути виснаження грунтів, нестача ресурсів для випасу худоби, можливо, це носило і ритуальний характер. Трипільці займались землеробством, рибальством, гончарною справою, ткацтвом, металургією (зокрема обробкою міді), скотарством.
